(время выхода в море)

milit. Auslaufzeit

1) авиа. время пробега (при посадке), продолжительность пробега (при посадке), выбег (ротора турбины ГТД)

2) воен. время выхода (войск) в новый район расположения, время выхода в море, время движения по инерции

3) тех. время истечения

4) стр. продолжительность сворачивания потока (в поточном строительстве)

5) экон. время до снятия с производства

6) текст. продолжительность растекания (красок)

7) нефт. время истечения (параметр вязкости бурового раствора)

8) АЭС. время вывода (реактора) из эксплуатации

9) дер. время торможения, продолжительность вращения по инерции (до остановки), продолжительность движения по инерции (до остановки)

10) аэродин. время пробега (на посадке)

11) эл.маш. время выбега

12) судостр. время отхода (судна)

вытягивать (снасти)

досылать (снаряд)

назначать (время выхода в море)

ставить (время выхода в море)

время выхода (войск) в новый район расположения; время выхода в море; время движения по инерции

gener. (zum D, als A) einsetzen (кем-л.)

1) gener. ansetzen (срок, цену и т. п.), ansetzen (срок, цену и т.п.), ausschreiben (съезд, соревнование), auswerfen (сумму, награду), berufen (на работу), berufen (на работу и т. п.), bestimmen (кого-л. кем-л.), designieren (кого-л. на должность, пост), einsetzen (zu Di als A, in A) (êåì-ë., j-n), einteilen (zu D, in A) (игроков на игру, дежурных, дневальных в наряд и т. п.), erkiären (zu D) (кем-л.), erklären (кого-л., кем-л.), ernennen (zu D) (кем-л., на какую-л. должность), fixieren (сроки), nunkupieren (на должность), setzen, stellen, zuweisen (куда-л.), zudenken, ausschreiben, aussetzen, bestellen, (zu D) bestimmen (кем-л., на должность кого-л.), denominieren (на должность), erkennen (наказание за нарушение правил игры и т. п.), zuteilen (кого-л. куда-л.), bestimmen, festsetzen, zudiktieren, (j-m) zumessen, instituieren (на должность)

2) med. (лечение) (eine Therapie) einleiten, verordnen

3) church. ernennen (кем-л.; на должность кого-л.)

4) sports. einteilen (игроков)

5) milit. ansetzen (ñðîê), einsetzen (на должность)

6) book. anberaumen

7) law. S. erklären, anweisen, aussprechen, beordern, festlegen (напр., срок), nominieren, vorschreiben, festsetzen (наказание)

8) econ. aufstellen (напр. опекуна), bestellen (напр. опеку), zuweisen (напр. пенсию)

9) fin. einsetzen, berufen

10) patents. ansetzen (заседание)

11) busin. zuordnen

12) S.-Germ. beiziehen (эксперта и т. п.)

13) f.trade. ernennen (на должность), verhängen

14) nav. ansetzen (время выхода в море), beleihen (на должность), entsenden (в наряд)

1) gener. (etw.) zur Aufführung bringen (на сцене; что-л.), ansiedeln (die Ziele dürfen nicht zu hoch angesiedelt werden), aufrichten, aufsetzen (на что-л.), aufsetzen (íîãó), aufstecken, aufwerfen (вопрос), dahinstellen (куда-л.), einstellen, errichten, hinsetzen, hinsetzen (напр., миску на стол), hissen, in Szene setzen (пьесу), nachselzen (D) (что-л. после чего-л.), setzen, situieren, tippen (auf A) (напр., на определённые номера в лотерее), unterbringen, aufführen, einsetzen (при игре, пари), niedersetzen (поднос на стол и т. п.), vorstecken, ansetzen, aufstellen, hersetzen, hierhersetzen, hierherstellen (ñþäà), hinstellen (òóäà), nachsetzen (что-л. после чего-л.; дополнительно), stellen (что-л. куда-л.), unterstellen (что-л. куда-л.)

2) colloq. hintun, hinpflanzen (на виду)

3) obs. aufsetzen (в игре)

4) milit. aufführen (часовых), aufschlagen (палатку), erteilen (задачу), lancieren (ìèíó), lancieren (морскую мину)

5) eng. abstellen (куда-л.), positionieren

6) law. anrechnen

7) mining. aufsetzen (напр., шахтную подъёмную клеть на посадочные кулаки), vorschützen

8) TV. realisieren

9) theatre. nachspielen (пьесу и т. п. вслед за другим театром)

10) textile. aufstecken (катушки)

11) pompous. auftragen

12) nav. ansetzen (время выхода в море), aufsetzen (в док), aufstellen (напр. мины), auslegen (заграждение), ausschlippen (òðàë), lanzieren (ìèíó), legen, streuen (ìèíû)

13) cinema.equip. drehen (кинофильм), inszenieren (кинофильм)

1) воен. срок выхода (войск) в новый район расположения, срок выхода в море

2) судостр. время выбега (судна), время отхода (судна)

сигнал м., установленный на консоли ж.-д. Auslegersignal n

сигнал м. Beobachtungsgerüst n; Impuls m; Meldung f; Nachricht f; геод.,ж.-д. Signal n; Welle f; Zeichen n

сигнал м., отражённый от земли Bodenecho n

сигнал м., разрешающий движение с. ж.-д. Fahrerlaubnissignal n

сигнал м., ограждающий маршрут м. ж.-д. Fahrstraßenabschlußsignal n

сигнал м., показание с. которого определяется его формой ж.-д. Formsignal n

сигнал м., имеющий скоростное значение с. ж.-д. Geschwindigkeitssignal n

сигнал м., ограждающий участок м. пути при приёме на него более одного поезда Gleisabschnittsignal n

сигнал м., подвешенный на консоли ж.-д. Hängesignal n

сигнал м., передаваемый во время с. паузы Pausensignal n

сигнал м., модулированный по фазе PM-Signal n

сигнал м., разрешающий манёвры ж.-д. Rangierfahrtsignal n

сигнал м., запрещающий манёвры ж.-д. Rangierhaltsignal n

сигнал м., отражённый от морской поверхности рлк. Seezeichen n

сигнал м. (напр., начала передачи программы) свз. Stichwort n

сигнал м., отражённый от водной поверхности рлк. Wasserzeichen n

сигнал м., отражённый облаками Wolkenecho n

сигнал м. бедствия англ. ав. мор. Mayday n; мор. Notruf m; мор. Notsignal n; суд. Seenotsignal n; Seenotzeichen n

сигнал м. бедствия на море с. Seenotsignal n; Seenotzeichen n

сигнал м. в голове поезда Gegenzugsignal n

сигнал м. в цифровой форме Ziffernsignal n

сигнал м. воздушной тревоги Luftalarm m

сигнал м. времени Zeitzeichen n

сигнал м. входа Einfahrsignal n; Einfahrtssignal n

сигнал м. вызова Anrufsignal n; тлф. Rufsignal n; тлф. Rufzeichen n

сигнал м. выключения ж.-д. Ausschaltsignal n

сигнал м. генератора тактовых импульсов Taktgebersignal n

сигнал м. готовности Bereitkennzeichen n; Bereitschaftssignal n; Bereitschaftszeichen n

сигнал м. готовности внешнего устройства для приёма данных sendebereit

сигнал м. готовности данных телеком. Datenbereitschaftssignal n

сигнал м. готовности терминала данных Datenterminalbereitschaft f

сигнал м. данных Datensignal n

сигнал м. " занято" тлф. Besetztton m; свз. Besetztzeichen n; BZ

сигнал м. занято Besetztzeichen n

сигнал м. занятости (пучка междугородных линий) тлф. Anhäufungszeichen n

сигнал м. занятости свз. Belegtzeichen n; Besetztanzeige f; Besetztmeldung f; тлф. Besetztton m; Besetztzeichen n; BZ

сигнал м. записи Schreibsignal n

сигнал м. запроса Anforderungssignal n

сигнал м. (информационного) запроса Anfragesignal n

сигнал м. звонка Glockenzeichen n

сигнал м. из космоса Weltraumsignal n

сигнал м. излучения на север м. Nullsignal n

сигнал м. измерения Meßsignal n

сигнал м. измерительной информации Signal n der Meßinformation

сигнал м. изображения тел. Bildinhaltssignal n; Bildsignal n; Videosignal n

сигнал м. квитирования Quittungssignal n; Quittungszeichen n; Rückmeldesignal n; свз. Rückmeldung f

сигнал м. команды Befehlssignal n

сигнал м. контрольной частоты Pilot m; Pilotsignal n; Pilotton m

сигнал м. конца блока выч. Blockendesignal n

сигнал м. конца заполнения ЗУ с. выч. Dateinachsatz m

сигнал м. коррекции Korrektionssignal n

сигнал м. " красный свет" Rotsignal n

сигнал м. маяка Bakenton m

сигнал м. междугороднего вызова тлф. Fernanrufzeichen n; FAZ

сигнал м. на взлёт м. ав. Startzeichen n

сигнал м. набора свз. Amtszeichen n; Wählzeichen n

сигнал м. набора номерным диском свз. Amtszeichen n; Wählzeichen n

сигнал м. накачки Pumpsignal n

сигнал м. начала Einleitungssignal n

сигнал м. начала заполнения ЗУ с. выч. Dateivorsatz m

сигнал м. начала текста Textbeginnzeichen n

сигнал м. начала участка ж. с ограниченной скоростью движения ж.-д. Beginnsignal n

сигнал м. неисправности тлф. Störsignal n; тлф. Störungssignal n; тлф. Störungszeichen n

сигнал м. нуля Nullsignal n; выч. O-Signal n

сигнал м. нуля в двоичной системе счисления выч. low-Signal n; L-Signal

сигнал м. образцового объекта Leitgröße f

сигнал м. обратной связи автом. Rückführungssignal n; Rückkopplungssignal n

сигнал м. ограждения ( или прикрытия) поезда Zugdeckungssignal n

сигнал м. ограничения доступа выч. Zugriffssperrzeichen n

сигнал м. окончания Endezeichen n

сигнал м. опасности ж.-д. Notlicht n; Notsignal n; Warnsignal n

сигнал м. оповещения воен. Signal n der Benachrichtigung und Warnung

сигнал м. оповещения об отправлении поезда ж.-д. Abmeldesignal n

сигнал м. опознавания воен. Erkennungssignal n; Kennung f; рлк. Kennungssignal n

сигнал м. опробования тормозов Bremsprobesignal n

сигнал м. остановки авто. ж.-д.,ж.-д. Haltesignal n; Haltsignal n; Stoppsignal n

сигнал м. от дефекта (напр., при дефектоскопии сварного шва) Fehlerecho n

сигнал м. от задатчика рег. Vorgabe f

сигнал м. от местного предмета рлк. Festzeichen n

сигнал м. отбоя Entwarnung f; тлф. Schlußsignal n; тлф. Schlußzeichen n

сигнал м. ответа станции тлф. Wählton m

сигнал м. отправления ж.-д. Abfahrtsauftrag m; ж.-д. Abfahrtssignal n

сигнал м. отсутствия Leerzeichen n

сигнал м. ошибки Fehlermeldung f; свз. Fehlersignal n; автом. Regelabweichungssignal n

сигнал м. паузы Pausensignal n; рад. Pausenzeichen n; тлг. Trennschritt m

сигнал м. перед нейтральной вставкой (контактной сети) ж.-д. Schutzstreckensignal n

сигнал м. переключения регистра Registerschaltsignal n

сигнал м. переноса выч. Übertragssignal n

сигнал м. переполнения выч. Überlaufanzeige f

сигнал м. поворотного круга ж.-д. Drehscheibensignal n

сигнал м. повреждения тлф. Störsignal n; тлф. Störungssignal n; тлф. Störungszeichen n

сигнал м. поглощения Absorptionssignal n

сигнал м. подачи состава на сортировочную горку ж.-д. Verschiebesignal n

сигнал м. подтверждения (приёма, связи) Quittungssignal n; Quittungszeichen n

сигнал м. подтверждения прерывания выч. Interruptbestätigungssignal n

сигнал м. положения ж.-д. Positionssignal n

сигнал м. помехи свз. Störsignal n; свз. Störungssignal n; свз. Störungszeichen n

сигнал м. поправки ракет. Fehlerausgleichskommando n

сигнал м. посылки вызова свз.,тлф. Freizeichen n

сигнал м. потери данных Datenverlustzeichen n

сигнал м. прерывания выч. Unterbrechungssignal n

сигнал м. прерывания от оператора Operatoreingriffssignal n

сигнал м. при пробе тормозов ж.-д. Bremsprobesignal n

сигнал м. приближения ж.-д. Annäherungssignal n

сигнал м. приёма ж.-д. Annahmesignal n

сигнал м. приёмника Empfängersignal n

сигнал м. признака выч. Flagsignal n; выч. Kennzeichensignal n

сигнал м. прикрытия ж.-д. Deckungssignal n

сигнал м. прикрытия у моста (разводного) ж.-д. Brückendeckungssignal n

сигнал м. принятия данных Datenaufnahmesignal n

сигнал м. продвижения ж.-д. Nachrücksignal n

сигнал м. пуска Anfangszeichen n; свз. Anlaufschritt m; Startsignal n; Startzeichen n

сигнал м. путевого заграждения ж.-д. Gleissperrsignal n

сигнал м. путевой блокировки ж.-д. Blocksignal n

сигнал м. " путь м. свободен" Fahrsignal n

сигнал м. равности Gleichsignal n

сигнал м. радиопеленгатора Peilzeichen n

сигнал м. разрешения выч. Berechtigungssignal n

сигнал м. разрешения выхода в море с. суд. Auslaufsignal n

сигнал м. разрешения доступа к шине выч. Busfreigabe f

сигнал м. рассогласования воен. Fehlersignal n

сигнал м. регулирования Regelsignal n

сигнал м. регулирования скорости движения (поезда) Fahrtregelungssignal n

сигнал м. сбоя (напр., ВМ) Alarm m

сигнал м. " свободно" свз.,тлф. Freizeichen n

сигнал м. связи Nachrichtensignal n

сигнал м. синего цветоделённого изображения Blausignal n

сигнал м. синхронизации Gleichlaufzeichen n; тел. Synchronisationssignal n; Synchronisiersignal n; Synchronsignal n; выч. Taktgeberimpuls m; Taktsignal n

сигнал м. синхронизации цветов Farbsynchronisationssignal n; Farbsynchronsignal n

сигнал м. " сирена" авто. Starktonhorn n

сигнал м. сквозного прохода ж.-д. Durchfahrtssignal n

сигнал м. следования с малой скоростью Langsamfahrsignal n

сигнал м. совпадения выч. Koinzidenzsignal n

сигнал м. согласия ж.-д. Zustimmungssignal n

сигнал м. " стоп" Stopp m

сигнал м. считывания Wiedergabesignal n

сигнал м. торможения авто. Stopplicht n

сигнал м. точного времени Zeitzeichen n

сигнал м. тревоги Alarm m; Alarmsignal n; Alarmzeichen n; Warnsignal n

сигнал м. уменьшения скорости ж.-д. Langsamfahrsignal n

сигнал м. управления Steuersignal n

сигнал м. управляющего кода Steuerkodezeichen n

сигнал м. цветного изображения Färbbildsignal n; Färbsignal n

сигнал м. цветного телевидения Farbbildsignal n; Färbbildsignal n; Färbsignal n

сигнал м. цветности Chrominanzsignal n; тлв. Farbart-Signal n; тлв. Farbinformation f; Farbsignal n

сигнал м. цветовой синхронизации англ. Burst m

сигнал м. яркости тел. Helligkeitssignal n; Leuchtdichtesignal n; Luminanzsignal n

[̈ɪdeɪt]

air date дата выхода в эфир alongside date дата подачи грузов к борту appoint a date назначать дату date срок, период; out of date устарелый; up to date стоящий на уровне современных требований; современный; новейший; at that date в то время, в тот период availability date срок дата получения balance sheet date дата представления балансового отчета balance sheet date срок представления финансового отчета billing date дата выписки счета broken date нестандартный срок валютной или депозитной операции call date дата отказа от договора closing date дата закрытия closing date дата закрытия бухгалтерской книги closing date бирж. дата закрытия позиции closing date последний день отчетного периода cock date нестандартный срок валютной или депозитной операции commencement date дата вступления в силу commencing date дата начала compatibility date вчт. дата обеспечения совместимости contract date срок, оговоренный контрактом cutoff date дата прекращения cutoff date конечный, последний срок date вести исчисление (от какой-л. даты) date вести начало (от чего-л.); восходить (к определенной эпохе; тж. date back); this manuscript dates from the XIVth century эта рукопись относится к XIV веку date выйти из употребления; устареть date дата, число (месяца); date of birth день рождения date дата date датировать date вчт. датировать date датировать to date до настоящего времени to date на данное число date амер. разг. назначать свидание; to date a girl назначить свидание девушке date проставлять дату date разг. свидание; I have got a date у меня свидание; to make a date назначить свидание date срок, период; out of date устарелый; up to date стоящий на уровне современных требований; современный; новейший; at that date в то время, в тот период date срок date разг. тот, кому назначают свидание date финик date финиковая пальма date амер. разг. назначать свидание; to date a girl назначить свидание девушке date of accounts срок представления отчетности date of acquisition дата приобретения date of allotment дата распределения date дата, число (месяца); date of birth день рождения date of birth дата рождения date of commencement дата начала date of completion срок завершения операции date of completion срок совершения сделки date of consumption срок годности date of consumption срок использования date of conveyance срок доставки date of dealing дата заключения сделки date of delivery срок доставки date of deposit in warehouse срок хранения на складе date of disbursement срок выплаты date of earning день выдачи заработной платы date of expiry истечение срока date of expiry конечный срок действия date of first entitlement to dividends дата появления права на дивиденды date of first entitlement to interest payments дата появления права на выплату процентов date of inception of risk дата наступления страхового риска date of invoice дата выдачи счета-фактуры date of issue дата выпуска займа date of issue дата эмиссии date of leaving hospital дата выписки из больницы date of maturity срок платежа date of maturity срок погашения ценной бумаги date of maturity of coupon срок погашения купона date of merger дата слияния компаний date of patent дата выдачи патента date of patent дата издания описания к патенту date of patent дата начала действия патента date of payment срок платежа date of performance срок исполнения date of possession срок владения date of presentation срок представления date of presentation срок предъявления date of ratification (DOR) дата ратификации date of sailing дата выхода судна в море date of sailing дата отплытия date of sale дата продажи date of settlement дата заключения сделки date of settlement дата заключения соглашения date of term срок окончания date of transaction дата заключения сделки date of transfer дата перевода денег date of transfer дата передачи права date of transfer дата перечисления денег delivery date дата доставки drawn-on date дата выставления drawn-on date дата погашения due date директивный срок due date плановый срок due date срок платежа due date срок погашения кредитного обязательства due date установленный срок effective date дата вступления в силу event occurence date вчт. срок наступления события expiration date дата окончания expiry date дата окончания expiry date for presentation окончательный срок представления file generated date вчт. дата создания файла filing date пат. дата подачи заявки filing date пат. дата регистрации заявки final date окончательная дата final date окончательный срок final maturity date окончательный срок платежа finalization date дата завершения finalization date срок окончания fix a date назначать день fixed date установленный срок fixed date фиксированный срок from date с сегодняшнего дня from date с этого дня date разг. свидание; I have got a date у меня свидание; to make a date назначить свидание inception date дата начала inception date (уст.) дата получения ученой степени (в Кембриджском университете) initial settlement date первый расчетный день interest payment date дата выплаты процентов interim due date промежуточный срок платежа issue date дата выпуска launch date дата выброса товара на рынок launch date срок выпуска loading date дата погрузки loan interest date срок ссудного процента date разг. свидание; I have got a date у меня свидание; to make a date назначить свидание makeup date дата подведения итога maturity date дата наступления срока платежа maturity date дата платежа maturity date дата погашения maturity date срок платежа maturity date срок погашения on-sale date дата продажи opening date дата открытия date срок, период; out of date устарелый; up to date стоящий на уровне современных требований; современный; новейший; at that date в то время, в тот период out: date of date вышедший из моды date of date вышедший из употребления date of date несовременный date of date просроченный date of date устаревший policy expiration date дата окончания срока страхования policy expiry date дата окончания срока страхования premium due date срок уплаты страхового взноса principal due date основной срок платежа priority date пат. дата приоритета pub date вчт. дата публикации purge date вчт. дата истечения срока хранения purge date вчт. дата чистки redemption date дата выкупа redemption date дата погашения redemption date срок выкупа redemption date срок погашения reference date базисная дата reference date исходная дата repayment date дата погашения rollover date срок очередной фиксации плавающей ставки по кредиту sailing date дата отхода sailing date день отхода settlement date ликвидационный период settlement date расчетный день settling date расчетный период statement date дата выписки счета statement date дата регистрации takeover date дата поглощения takeover date дата приобретения компанией контрольного пакета другой компании tax filing date срок подачи налоговой декларации tender date дата проведения торгов termination date дата прекращения действия date вести начало (от чего-л.); восходить (к определенной эпохе; тж. date back); this manuscript dates from the XIVth century эта рукопись относится к XIV веку trade date дата заключения сделки under today's date за сегодняшнее число under today's date сегодняшним числом date срок, период; out of date устарелый; up to date стоящий на уровне современных требований; современный; новейший; at that date в то время, в тот период use-by date срок годности value date дата валютирования value date дата поставки валюты value date срок векселя

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

     ἔξοδος

     ἔξ-οδος

    ἥ

    1) место выхода, выход

    

(ἔ. κατάγειος Plut.)

    2) анат. выходное отверстие

    

(ἥ τῶν περιττωμάτων ἔ. Arst.)

    3) физиол. выделение

    4) рождение, появление на свет

    

(τοῦ ἐμβρύου Arst.)

    5) уход, удаление, выход

    

(ἐκ τῆς χώρης Her.)

    6) воен. (тж. ἥ πολεμικέ ἔ. Arst.) отправление, поход

    

(ἔξοδοι καὴ ἀγῶνες Plut.)

    7) вылазка

    

(ἔξοδον ποιεῖσθαι Thuc.)

    8) (торжественное) шествие, процессия

    

(ἔξοδοι λαμπραί Dem.)

    9) исход, развязка, окончание, конец

    

ἐπ΄ ἐξόδῳ τῆς ἀοχῆς Xen. — с окончанием срока полномочий;

    10) театр. эксод, уход хора ( заключительная часть трагедии)

    

(ἔστιν ἔ. μέρος τραγῳδίας μεθ΄ ὃ οὐκ ἔστι χοροῦ μέλος Arst.; ἔξοδον αὐλεῖν τινι Arph.)

    11) прекращение, исчезновение

    

(λήθη ἐπιστήμης ἔ., sc. ἐστιν Plat.)

    12) кончина, смерть

    

(μετὰ τέν ἐμέν ἔξοδον NT.)

    13) расход, платеж

    

(οὐδεμίαν ποιεῖν ἔξοδον Polyb.)

  День дельфина

   1974 - США (105 мин)

     Произв. Icarus Productions (Роберт Э. Релайэй) - Avcо Embassy

     Реж. МАЙК НИКОЛЗ

     Сцен. Бак Генри по роману Робера Мерля «Разумное животное» (Un animal doue de raison)

     Опер. Уильям Э. Фрэйкер (Technicolor, Panavision)

     Муз. Жорж Делерю

     В ролях Джордж К. Скотт (доктор Джейк Террелл), Триш Ван Девери (Мэгги Террелл), Пол Сорвино (Мэхоуни), Фриц Уивер (Херолд Демилоу), Джон Коркис (Дэйвид), Эдвард Херрманн (Майк), Лесли Чарлсон (Марианна), Джон Денер (Уоллингфорд).

   В центре океанографических исследований на острове у побережья Флориды морской биолог Джек Террелл, его жена и 5 студентов изучают дельфинов. Терпением и заботой Терреллу постепенно удается обучить 4-летнего дельфина по имени Альфа (Фа), родившегося и выросшего в центре, произносить односложные слова. Между Фа и Терреллом образовалась очень тесная дружеская связь. Но в какой-то момент дельфин перестает учиться. Тогда Террелл находит ему подружку по имени Бета (Бе), и Фа вовсе перестает говорить; теперь он слишком занят общением с новой знакомой на дельфиньем языке. Террелл разлучает дельфинов. Чтобы добиться возвращения Бе, Фа вновь начинает общаться с Терреллом и делает большие успехи.

   Шантажируя директора «Фонда Фрэнклина», финансирующего исследования, журналист Мэхоуни приезжает на остров, чтобы пронаблюдать за работой ученых, которая прежде была совершенно засекречена. Впрочем, Мэхоуни подозрительно хорошо осведомлен о том, что тут происходит. Чтобы опередить появление его статей в печати, Террелл рассказывает о достигнутых результатах сотрудникам «Фонда». Он уезжает на пресс-конференцию, но в последний момент узнает о ее отмене. На самом деле о ней было объявлено с единственной целью - выманить Террелла с острова; в это время студент Дэйвид похищает дельфинов и передает их заговорщикам из «Фонда», планирующим убить Президента США. Мэхоуни в действительности является правительственным агентом, ведущим расследование деятельности «Фонда». Он предупреждает Террелла о том, что затевается. Дэйвид учит дельфинов крепить мину ко днищу корабля, и Бета готовится атаковать яхту Президента. Фа сбегает от похитителей и возвращается к Терреллу, который приказывает ему помешать Бе. Фа плывет за Бе и вместе они крепят мину к яхте заговорщиков. Скрепя сердце, Террелл отпускает всех дельфинов в открытое море и объясняет Фа и Бе, что только так они смогут выжить.

   ► Этот весьма оригинальный фантастический фильм, снятый по роману Робера Мерля, основан на сочетании 2 разновидностей жанра, дополняющих друг друга. 1 разновидность обращается к детям (или, вернее, к тем взрослым, кто еще способен испытывать детские эмоции), другая - к обычным взрослым. Скажем сразу; эта смесь не понравилась публике, и картина потерпела в прокате оглушительный провал. Возможно, фильм на десяток лет опередил свое время. Сначала День дельфина предстает перед нами утопической сказкой о науке как спокойном пути к счастью, позволяющем делиться человеческим теплом и знаниями с другими живыми существами и мирами. Затем он преображается в фильм-предупреждение (подобно некоторым картинам Уайза), стремящийся предостеречь людей от некоторых неочевидных опасностей науки. В отличие от Штамма «Андромеда», The Andromeda Strain, он утверждает, что доля секретности необходима, чтобы обеспечить созерцательную и благотворную роль науки. Но главная цель фильма - внушить зрителю мысль, что всякий реальный научный прогресс, каким бы безобидным ни казался теоретически, может быть использован превратно в злодейских руках. Публике также не понравилось, что самые рискованные и причудливые повороты сюжета (как те, что связаны с покорностью и верностью дельфина Терреллу) поданы режиссером в спокойном и серьезном тоне, который отличает весь стиль фильма в целом, истребляя в нем всякое сходство с телесериалами. Слишком взрослый для детей, слишком детский для взрослых, День дельфина остается скорее игрой фантазии, нежели настоящим приключенческим боевиком. Эта пессимистичная притча не предлагает никакого выхода из ситуации и сожалеет, что наука не может оставаться исключительно формой поэзии, доказывающей общность всех живых существ и миров, даже не знающих о существовании друг друга. Масштабно и великолепно использован широкоэкранный формат. Красива музыка Жоржа Делерю.

* * *